Зрозуміло, що такі «еталони» довжини зручні, але дуже неточні. Крім того, їх різноманітність та неузгодженість стояли на перешкоді у спілкуванні, розвитку торгівлі й виробництва. Так, у XVIII ст. майже кожне німецьке місто, більшість провінцій Італії вводили свої міри, які нерідко мали однакові назви, але різні розміри. У Франції дійшло навіть до того, що кожний феодал установлював у своїх володіннях власні міри.

У 1790 р. до Національного зібрання Франції надійшла пропозиція про створення нової системи мір, і в 1791 р. було введено одиницю довжини — метр. Слово «метр» походить від грецького слова «метрон», що означає «міра». У 1799 р. був виготовлений еталон метра у вигляді платинового стержня. Але було потрібно ще майже 100 років, щоб метрична система мір зайняла в Європі міцні позиції.

Назви інших одиниць довжини, пов'язаних з метром, утворені за допомогою префіксів деци-, сан-ти-, мілі-, що означає зменшення метра відповідно в 10, 100, 1000 разів. Наприклад, дециметр — десята частина метра, міліметр — тисячна частина метра. Префікс кіло- означає збільшення в 1000 разів. Тому кілометр дорівнює 1000 метрів.

Метрична система мір упроваджена в більшості країн світу, але не всюди. Наприклад, в Англії та СІЛА досі користуються середньовічними мірами.

4. ПЛОЩИНА. ПРЯМА. ПРОМІНЬ

Розміри твого зошита не дають можливості будувати відрізки великої довжини. А уяви собі, що аркуш зошита збільшився до розмірів стола, тенісного корту, навіть футбольного поля. Такий «аркуш» слугує прикладом частини площини.