Отже, можна зробити такі висновки. Якщо один із двох множників дорівнює 1, то добуток дорівнює іншому множнику: т . 1 = 1 • т = т Якщо один із множників дорівнює нулю, то добуток дорівнює нулю: Зрозуміло, що добуток двох чисел, відмінних від нуля, нулем бути не може. Тому, якщо добуток дорівнює нулю, то хоча б один із множників дорівнює нулю. Кількість квадратів на рис. 127 можна було підрахувати й іншим способом: 3 + 3 + 3 + 3 + 3 = 3'5=15. Взагалі, від перестановки множників добуток не змінюється. Це переставна властивість множення, яку в буквеному вигляді записують так: а • b = b • а
|